ОМГ ОМГ зеркало Новая Усмань Галлюциногенные грибы прущие грибы

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Братиш, начну со скиллов, так сказать от пышки до рифмы, понял?

Так вот, однажды я решился на смелый шаг, зайти в глубины нарко-мира и взять так себе закладки. Не люблю первитин, не мое это дело, оно сразу чела уродует и сверлит глаза, мне такое не нужно. А вот грибы — это другое дело. Во-первых, они натуральные, не какой-то химок, а чтоб выросли у нас на родине, на дереве.

Только их мало где достать, нужно полазить по сети, погуглить на тему как по приколу найти продавца. Ну, нашел я связь, сидят парнишки, туда заявку пиши и получишь телегу. И вот я в ресурсе, вместе со своим сусликом.

"Слышь, брат, держи, тут настоящие грибы, послушай, как я качусь на них".

Это был первый раз и я, конечно, был в ступоре. Вроде грибы, натуральные, а эффект конечно не по детский. Чувствуешь как плавно начинаешь потеряться, и все вокруг начинает искриться и светится. Картинки мелькают в уме, словно эти грибы усилили все рецепторы. В итоге, я подумал: "ну, что же, почему бы не накуриться для ровных пацанчиков с района?".

Давай, скажешь, чувакам, давай послушаем мой рэп, только втык, потому что это будет настоящая история втюхнутая в рифмы. Я включаю музон в наушники, сижу на своем месте, а там уже по хип-хопу барабаны гремят.

Всем на районе рассказываю свою историю, как я купил грибы,
Ведь я парень реальный, не какие-то дрищи и любители прибыли.
Качнулся мощно, понял, как меня на небо подняли,
Грибы те магические, словно алый аддиктивный светильник.

Так я рассказываю на каждом углу что имел дело с грибами, а все после этого просто в шоке. Чувствуются отходы, но это всего лишь страдания малолетних наркоманчиков.

Слышишь, братик, в моем стихе есть сила, сила настоящих уличных пацанов.

Эта история продолжается, и каждый раз, когда я слышу рэп, мое сердце замирает. Ведь только рэп способен воспевать такие безумные истории. Грибы — это всего лишь один из составляющих этого цирка на ринге.

Так что, братиш, если завалишься, я на районе всегда,
Потому что мы ровные, мы сильные, и грибами не одеты.
Покрутимся в потоке рифм, где все настоящие, без позы и рекламы,
Авторитет и свобода для ровных пацанчиков с грибами в кармане.

Смотри, как я плавно уношусь, сносится на ушках наша влетела,
Грибы псилоцибиновые в голове, отжигаем катком на дисторшении.
Братец, запомни, это моя история, рассказанная в рифмах,
Только для тех, кто пишет свою дорогу, тех, кто знает закладки и кайфы.

Так что, братва, дерзайте, не потеряйтесь во всей этой куче отходов,
И помните, только в борьбе с собой, мы можем быть настоящими героями.